Percival - Zozulja

Летіла зозуля
Через мою хату
Сіла на калині, |
Та й стала кувати | (2)

"Ой, чого ж, зозуле,
Ой, чого ж ти куєш,
Хіба ж ти, зозуле, |
Добро мене чуєш?", | (2)

"Як би не чувала,
То би б я й не кувала,
Про тебе, дівчино, |
Всю правду сказала." | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,
Що ж я наробила,
Козак має жінку, |
А я й плюбила. | (2)

Козак має жінку,
Ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє, |
Чорняві обоє." | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,
Який я й удався,
На чужій сторонці, |
За жінку признався. | (2)

Не так вже й за жінку,
Як за дві дитини,
Розкололось серце |
на дві половини." | (2



Letila zozulya cherez moyu chatu,
Sila na kalyni, ta y stala kuvaty.

Oy, choho, zozule, oy, choho z ty kuyesh?
Chiba ty, zozule, dobro mene chuyesh?

Yakby ne chuvala, to by ne kuvala,
Pro tebe, divchyno, vsyu pravdu skazala.

Oy, Boze miy, Boze, shcho ya narobyla?
Kozak maye zinku, a ya polyubyla.

Kozak maye zinku, shche y ditochok dvoye.
Shche y ditochok dvoye, chornyavi oboye.

Oy, Boze miy, Boze, yakyi ya udavsya,
Na chuziy storonci za zinku pryznavsya.

Ne tak ze za zinku, yak za dvi dytyny,
Rozkololos' serce na dvi polovyny.